читати

-а́ю, -а́єш, недок.

1) перех. і неперех. Сприймати що-небудь записане літерами, письмовими знаками і т. ін.; вимовляти для слухачів щось написане, надруковане. || Уміти сприймати, розуміти що-небудь написане, надруковане. || Проводити час за книгою, займатися читанням. || Знайомитися з якимсь твором, рукописом, взагалі творчістю кого-небудь.

2) перех. і неперех. Промовляти напам'ять (уголос або про себе) який-небудь текст; декламувати.

3) перех. Викладати слухачам які-небудь відомості, зміст чого-небудь. || перех. і неперех. Вести лекційний курс у навчальному закладі.

4) перех. Відтворювати зміст, значення чого-небудь за знаками, рисками, лініями і т. ін. Читати партитуру.

5) перех., перен. За якими-небудь слідами, знаками, зовнішніми виявами розпізнавати, розгадувати внутрішній зміст, переживання, події і т. ін.

6) перех. Промовляти (вголос або про себе) який-небудь текст, фрази з настановою, повчанням. Читати молитву. Читати мораль.

••

Чита́ти псалти́р над ким, по кому — здійснювати обряд читання псалтиря над покійником.